Звичайно кожен з нас у своєму житті говорив неправду. Занепокоєння мають викликати ті випадки коли брехня стає регулярною.
Якщо малювати психологічний портрет такого регулярного брехуна, то можна виділити три типи:
Чоловік який бреше, бо УНИКАЄ відповідальності, конфлікту чи напруження. Такому чоловікові легше заховатись за брехнею, ніж активно протистояти, він не має достатньо сили для активних дій, тому віддає перевагу світові вигадки. особливо нетерпляча, скандальна жінка сама може спровокувати свого партнера на таку поведінку. Власна брехня, як-правило, викликає в нього докори сумління, незадоволення собою, що стає приводом нової вигадки.
Чоловік що бреше, щоб представити себе у кращому, більш ефектному вигляді. Для нього особливо важлива увага протилежної статі. У крайніх випадках, сам герої починає вірити у власні вигадані історії. Тут жінка яка готова до стосунків з таким Мюнхаузеном, може сприймати це як певну гру.
Чоловік, що бреше та маніпулює іншими, бо поняття совісті та моралі для нього – лише пусті слова, а інші люди – засоби досягнення цілі, на шляху до якої всі методи підходять. Це найбільш складний та небезпечний варіант. Адже цього чоловіка не буде мучити сумління за свою брехню і ту біль, яку він нею може спричинити.