Останнім часом батьки так бояться психологічно травмувати дитину, що повністю відмовляються від критики, щоб “не занижувати чаду самооцінку”. Тут варто пам’ятати, що критика має свою позитивну функцію – сприяти тому, щоб дитина вчилась прикладати зусилля до виконання завдань, розвивала волю, формувала відповідальність. Така критика є конструктивною, і, як правило, висловлена у формі “тут ти добре справився, а ось тут треба ще постаратись”. Мотивація батьків у випадку конструктивної критики – це необхідність розвивати дитину, м’яко підштовхувати її до вищого рівня.
У випадку деструктивної критики, батьки, як правило використовують її в зовсім інших цілях. Це – реалізувати свою агресію чи роздратування (іноді зовсім не дитина є її джерелом), подолати власне почуття неповноцінності чи страх осуду зі сторони оточуючих, виростити кращу “виправлену” копію себе, утвердити свій образ “ідеальної мами”.
Тому батькам необхідно чітко і чесно усвідомити причини критики і розуміти, що деструктивна критика формує в дитини лише занижену самооцінку та мотивацію уникання.