Турецька Х.І.  Вікові особливості сенсожиттєвих орієнтацій схильних до Інтернет-залежності осіб //  36ірник наукових праць інституту психології імені Г.Костюка. –К.– 2010.– Том 13.,Частина 4.– С. 395-409.

Постановка проблеми. За останні десятиріччя відбулись у сфері комп’ютерних технологій відбулися суттєві зміни. Збільшення кількості користувачів перетворило Інтернет із системи зберігання інформації у новий вимір соціальної реальності. У користувачів комп’ютерних мереж виникає цілий ряд психологічних феноменів – інтересів, мотивів, цілей, потреб, безпосередньо пов’язаних із цим новим середовищем. Зокрема усе більшої актуальності набуває проблема патологічного використання Інтернету чи «Інтернет-залежність». Проблему вивчали як зарубіжні, так і вітчизняні дослідники, однак ще остаточно не розроблена загальноприйнята система критеріїв цієї залежності та недостатньо вивчені її чинники.

Термінологія проблеми Інтернет-залежності ще не цілком сформована. В літературі використовують терміни «залежність від Інтернету», або «Інтернет-адикція» (Internet Addiction Disorder, або IAD, Internet Behavior Dependency), а також «надлишкове/патологічне застосування Інтернету» (Internet Overuse, Pathological Internet Use, Internet Abus).

Сам термін «Інтернет-залежність» запропонував А. Голдберг [4] у 1995 р. для опису патологічного потягу до використання Інтернету. Діагностичні критерії розладу в цілому відповідають критеріям DSM-IV для нехімічних залежностей: використання комп’ютера зумовлене стресом, використання комп’ютера заподіює шкоду фізичному, психологічному, міжособовому, сімейному, економічному чи соціальному статусу.

А. Голдберг також характеризує Інтернет-адикцію як таку, що має згубний вплив на побутову, навчальну, соціальну, професійну, сімейну, фінансову чи психологічну сфери діяльності. А. Голдберг використовує термін «патологічне використання комп’ютера» (PCU – pathological computer use).

М. Орзак [6] виділила психологічні та фізіологічні симптоми, характерні для PCU. До психологічних вона віднесла хороше самопочуття або ейфорію за комп’ютером, неможливість зупинитися, збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером, занедбання родинних та дружніх обов’язків, відчуття порожнечі, депресії, роздратування поза комп’ютером, приховування правди від роботодавців або членів сім’ї про свою діяльність за комп’ютером, проблеми з роботою чи навчанням. До фізіологічних – ураження нервових стовбурів руки, зумовлене тривалою перенапругою м’язів, сухість в очах, головні болі за типом мігрені, болі в спині, нерегулярне харчування, занедбання особистої гігієни, розлади сну, зміна режиму сну.

Сьогодні поняття PCU вживають стосовно широкої категорії розладів, а термін «Інтернет-залежність» використовують для означення патологічного використання комп’ютера з метою залучення в соціальні взаємодії.

В останні роки зріс інтерес до дослідження особистісної сфери Інтернет-залежних з метою виявлення тих факторів, що сприяють чи зумовлюють розвиток цієї залежності.

К. Янг та Р. Роджерс [9] встановили зв’язок Інтернет-залежності з депресією. Таку кореляцію автори пояснюють тим, що для осіб з депресивними розладами, що характеризуються низькою самооцінкою та страхом бути відкинутим, дуже важливе прийняття інших, тому труднощі в міжособовому спілкуванні вони можуть компенсувати завдяки віртуальній підтримці.

Дж. Волам та К. Мітчел [8], досліджуючи поведінку підлітків в Інтернеті встановили, що дівчатка з високим рівнем тривожності або у конфлікті з батьками з більшою ймовірністю встановлювали близькі стосунки з іншими Інтернет-користувачами. Це стосується і тих хлопців, у яких не було взаєморозуміння в родині та вищий у порівнянні з іншими рівень тривожності.

У дослідженні А. Єгорова, Н. Кузнєцової ті ін. самооцінка Інтернет-адиктів виявилася суттєво нижчою, ніж у контрольній групі. За шкалами самоставлення виявлено значимі відмінності у виразності інтегрального почуття за/проти свого Я та самоінтересу між Інтернет-залежними й Інтернет-незалежними підлітками.

В. Посохова, досліджуючи особливості життєвого планування Інтернет-залежної молоді, дійшла висновку, що у схильних до Інтернет-адикції молодих людей простежується брак тенденції до планування власного майбутнього. Дослідниця, також виявила домінуючі стратегії психологічного захисту у спілкуванні юнаків, схильних до Інтернет-залежності та зробила висновок, що вони частіше обирають агресивну тактику у спілкуванні.

Таким чином, аналіз літературних джерел, що стосуються феномену Інтернет-залежності дозволяє стверджувати, що проблема особистісної сфери Інтернет-адиктів ще недостатньо розроблена, а дослідження сфери сенсожиттєвих орієнтацій цієї групи користувачів Мережі може бути цінним як у науковому так і у практичному плані.

Метою нашого дослідження є виявлення вікових особливостей сфери сенсожиттєвих орієнтацій схильних до Інтернет-залежності осіб.

Процедура проведення дослідження та використані методики. Дослідження проводилось у комп’ютерній формі в мережі Інтернет за адресою http://dev.integra-media.net/internet_addict/test/anketa.php. Методологічною основою даної форми проведення опитування є роботи В. Ромека і Д. Сатіна, котрі підтверджують збереження надійності та валідності багатофакторних методик при їх використанні в середовищі Інтернет.

У дослідженні взяло участь 606 осіб, із них – 274 чоловіки та 332 жінки. Середній вік досліджуваних склав 22,1 роки.

В дослідженні використані методики:

Опитувальник настановлень стосовно Інтернету використаний для діагностики поведінкових (шкали «знижений самоконтроль» та «відволікання»), афективних (шкала «депресія поза Інтернетом») та когнітивних (шкала «соціальний комфорт в Інтернеті») ознак Інтернет-залежності. Опитувальник розроблений Р.Девісом, Дж. Флетом та А.Бассером. Запитання складені на підставі поведінкових симптомів залежності від Інтернету, а також пов’язаних з Інтернет-залежністю відволіканням, депресією, імпульсивністю і патологічним захопленням азартними іграми.

Опитувальник Інтернет-залежності К.Янґ діагностує поведінкові ознаки Інтернет-залежності. Запитання опитувальника стосуються основних симптомів Інтернет-залежності: покращення настрою внаслідок Інтернет-активності, потреби проводити в Інтернет все більше часу, фізичних, соціальних, професійних чи психологічних проблем, що викликаються його використанням, невдалих спроб контролювати Інтернет-активність та «синдрому відміни».

Тест сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) застосовано для виявлення у досліджуваних усталеної системи цінностей та авторитетів та і самовизначення, при цьому шкала локус контролю Я свідчить про те, наскільки цей вибір був зроблений самостійно.

З метою розподілу групи досліджуваних на підгрупи із різним рівнем Інтернет-залежності, було використано метод К-середніх, що утворює задану кількість кластерів, котрі розміщені на максимальних відстанях один від одного, шляхом мінімізації відмінностей усередині кластерів та максимізації відмінностей між кластерами.

У процесі кластерного аналізу виділено 3 кластери (у першому – 254, у другому – 221 і в третьому – 131 особа):

У перший кластер увійшли досліджувані, котрі характеризуються середнім рівнем вираженості симптомів Інтернет-залежності. У другий кластер – досліджувані із найнижчими показниками за Інтеренет-залежністю. Третій кластер характеризується найвищими показниками за ознаками Інтернет-залежності та найнижчим рівнем інтеграції особистісної ідентичності – та отримав назву «схильні до Інтернет-залежності на базі сплутаної ідентичності».

Також було проаналізовано статистично значимі відмінності між даними кластерів за допомогою дисперсійного аналізу та використано метод множинних порівнянь Шеффе.

Таблиця 1.

Результати тесту Шеффе за ознаками Інтернет-залежності для трьох кластерів

 

1

2

p

1

3

p

3

2

p

Інтернет-залежність

36,6

28,4

0,00

36,6

47,5

0,00

47,5

28,4

0,00

Соціальний комфорт

33,6

21,2

0,00

33,6

49,1

0,00

49,1

21,2

0,00

Депресії/самотності

19,0

11,3

0,00

19,0

26,1

0,00

26,1

11,3

0,00

Знижений самоконтроль

28,0

18,0

0,00

28,0

39,1

0,00

39,1

18,0

0,00

Відволікання

29,4

18,4

0,00

29,4

37,3

0,00

37,3

18,4

0,00

Патологічне використання Інтернету

110,1

69,0

0,00

110,1

151,8

0,00

151,8

69,0

0,00

 

Результати порівняльного аналізу підтверджують відмінність у рівні Інтернет-залежності між представниками трьох кластерів на високому рівні значимості. Представникам третього кластеру притаманний найвищий рівень поведінкових ознак Інтернет-залежності, вони схильні використовувати Інтернет з метою відволікання від інтрапсихічних та зовнішніх конфліктів, переживати самотність та депресію поза Інтернетом і соціальний комфорт в Мережі, вони в меншою мірою можуть контролювати власну Інтернет-активність.

Таблиця 2.

Результати тесту Шеффе за сенсожиттєвими орієнтаціями для трьох кластерів

 

Результати порівняння переконують у тому, що особам, схильним до Інтернет-залежності, притаманно жити сьогоднішнім або вчорашнім днем, вони не замислюються над майбутнім. Причому, вони більш незадоволені своїм теперішнім життям, вважають, що воно прижито недостатньо продуктивно та осмислено у порівнянні з особами із середнім рівнем задоволеності життям в інших підгрупах. Схильні до Інтернет-залежності не вірять, що зможуть контролювати події власного життя, вважаючи, що події в житті є випадковими, їм притаманний екстернальний локус контролю.

Рис. 1. Середні показники за сенсожиттєвими орієнтаціями у трьох кластерах

Найбільш значущі відмінності отримані за показниками «цілі в житті», що свідчить про несформованість у осіб, схильних до Інтернет-залежності життєвої перспективи, що надає життю осмисленість, спрямованість й часову перспективу.

Загалом, для схильним до Інтернет-залежності притаманний найнижчий рівень осмисленості житті, недостатньо сформована система цінностей та переконань, переживання того, що їх життя емоційно ненасичене й ненаповнене змістом.

З метою аналізу вікових особливостей сфери сенсожиттєвих орієнтацій у трьох виділених кластерах передусім зіставлено показники досліджуваних у віці ранньої та пізньої юності (13-21) із показниками ранньої дорослості (22-25) та середньої дорослості (26-40) всередині кожного кластеру. Для порівняння використано дисперсійний аналіз та уточнено його результати (застосовоно тест Шеффе).

Найбільш інформативним є порівняння вікових підгруп у другому кластері «несхильні до Інтернет-залежності» та третьому «схильні до Інтернет-залежності».

За ознаками Інтернет-залежності у кластері «несхильні до Інтернет-залежності» відмінностей між віковими підгрупами не виявлено.

У кластері «схильні до Інтернет-залежності» відмінностей у вікових підгрупах за показниками Інтернет-залежності не виявлено. Тобто, рівень Інтернет-залежності у цій підгрупі на стабільно високому рівні і не зумовлений віковою специфікою.

У другому кластері схильність до Інтернет-залежності перебуває на стабільно високому, а у третьому – на стабільно низькому рівні.

За сенсожиттєвими орієнтаціями у кластері «несхильні до Інтернет-залежності» виявлені статистично значимі відмінності між показниками у підгрупах юнаків і підлітків та осіб ранньої дорослості за показником локус контролю – Я (p≤0,04).

Рис. 2. Вікова динаміка показників сенсожиттєвих орієнтацій у кластері «несхильних до Інтернет-залежності» (1 – вік 13-21рр., 2 – вік 22-25рр., 3 – вік 26-40рр.)

Тобто, у цьому кластері саме особи підгрупи ранньої дорослості у найбільше впевнені, що є достатньо сильними особистостями, щоб контролювати життя. Зауважимо, що визначеність із цілями в житті зростає із віком досліджуваних у цьому кластері.

У кластері «схильні до Інтернет-залежності» виявлена відмінність між особами середньої дорослості та ранньої дорослості за показниками: осмисленість життя (p≤0,04), локус контролю – Я (p≤0,04), локус контролю – життя (p≤0,04).

Рис. 3. Вікова динаміка показників сенсожиттєвих орієнтацій у кластері «схильних до Інтернет-залежності» (1 – вік 13-21рр., 2 – вік 22-25рр., 3 – вік 26-40рр.)

Найнижчий рівень осмисленості життя в підгрупі ранньої дорослості, такі особи в найменшою мірою впевнені, що життя загалом піддається контролю, й у тому, що вони є достатньо сильними особистостями, щоб контролювати його.

З метою детальнішого з’ясування вікових особливостей було зіставлено відповідні вікові підгрупи схильних та несхильних до Інтернет-залежності користувачів Інтернету із застосуванням t-тесту Стюдента.

В осіб періоду ранньої юності (13-15 рр.) відмінностей між схильними та несхильними до Інтернет-залежності не виявлено.

В осіб періоду пізньої юності (16-21 рр.) виявлені відмінності: нижчий рівень осмисленості життя (t=9,72; p≤0,00), нижчі показники за показниками цілі в житті (t=6,87; p≤0,00), процес життя (t=6,69; p≤0,00), результат життя (t=8,54; p≤0,00), локус контролю-Я (t=10,2; p≤0,00), локус контролю-життя (t=8,14; p≤0,00).

У схильних до Інтернет-залежності осіб ранньої дорослості (22-25рр.) виявлені відмінності: нижчий рівень осмисленості життя (t=9,72; p≤0,00), нижчі показники за показниками цілі в житті (t=6,87; p≤0,00), процес життя (t=6,69; p≤0,00), результат життя (t=8,54; p≤0,00), локус контролю-Я (t=10,2; p≤0,00), локус контролю-життя (t=8,14; p≤0,00).

В осіб середньої дорослості (26-45 рр.), схильних до Інтернет-залежності, виявлені такі відмінності: нижчий рівень осмисленості життя (t=4,86; p≤0,00), нижчі показники за шкалою цілі в житті (t=4,93; p≤0,00), процес життя (t=4,67; p≤0,00), результат життя (t=4,98; p≤0,00), локус контролю-Я (t=4,36; p≤0,00).

Отже, порівняння результатів вікових підгруп всередині кластерів та відповідних вікових груп між кластерами «схильні» та «несхильні до Інтернет-залежності» допомогло виявити вікові особливості сенсожиттєвих орієнтацій користувачів Інтернету.

Встановлено, що на усіх вікових етапах є суттєва відмінність у показниках сенсожиттєвих орієнтацій несхильних та схильних до Інтернет-залежності – в останніх вони перебувають на стабільно нижчому рівні. Найбільш виражені відмінності між групами виявлено на етапі ранньої дорослості, коли у групі схильних до Інтернет-залежності простежується «западання», а у несхильних – «пік» практично за усіма показниками сенсожиттєвих орієтацій.

Таблиця 3.

Вікові особливості сенсожиттєвих орієнтацій схильних та несхильних до Інтернет-залежності осіб

Особи, несхильні до Інтернет-залежності

Особи, схильні до Інтернет-залежності

Рання юність (13-15)

Визначеність із цілями в житті середнього рівня Невизначеність із цілями у житті, схильність жити сьогоднішнім або вчорашнім днем, не задумуючись про майбутнє

Пізня юність (16-21)

Рівень визначеності із цілями в житті середній.

Недостатня визначеність із цілями в житті, схильність жити сьогоднішнім або вчорашнім днем, не замислюючись над майбутнім

Рання дорослість (22-25)

Визначені із цілями в житті, почувають себе сильними особистостями, з достатньою свободою вибору, щоб побудувати своє життя  відповідно до своїх цілейНайнижчий рівень визначеності із цілями в житті, невіра у здатність контролювати події власного життя.

 

 

Висновки: 1) Вивчення сфери сенсожиттєвих орієнтацій схильних до Інтернет-залежності осіб показало, що схильним до Інтернет-залежності притаманно жити сьогоднішнім або вчорашнім днем, не задумуючись про майбутнє та не визначившись із цілями у житті. 2) Зважаючи на результати дослідження, константуємо, що особливості сенсожиттєвих орієнтацій користувачів Інтернету на етапі ранньої дорослості, коли відбувається перехід до самостійного життя, належать до значущих передумов схильності чи несхильності особистості до розвитку Інтернет-залежності. У користувачів із високими показниками за усіма показниками сенсожиттєвих орієнтацій відсутні тенденції до Інтернет-залежності; тоді як у користувачів із суттєвим «западанням» показників сенсожиттєвих орієнтацій виявляється значна схильність до Інтернет-залежності.

 

  1. Егоров А. Особенности личности подростков с интернет-зависимостью/ А. Егоров, Н. Кузнецова, Е. Петрова // Вопросы психического здоровья детей и подростков. – 2005. – Т. 5. – № 2. – С. 20–27.
  2. Посохова В. Особливості життєвого планування Інтернет-залежної молоді/ В. Посохова // Психологічні перспективи.–2004.–Вип.6.–С.150-157.
  3. Янг К. С. Диагноз – Интернет-зависимость / К. С. Янг // Мир Интернет. – 2000. – № 2. – С. 24–27.
  4. Goldberg I. Internet Addictive Disorder [Electronic resource] / I. Goldberg // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from: http://www.psycom.net/iadcriteria.html
  5. Davis R.A. A cognitive-behavioral model of pathological Internet use / R.A. Davis // Computers in Human Behavior. – 2001. – V. 17. – №2. – P. 187–195.
  6. Orzack M.H. Computer Addiction Services [Electronic resource]/ M.H. Orzack // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from: http://www.computeraddiction.com/
  7. Suler J. To get what you need. Healthy and pathological Internet use [Electronic resource] / J. R. Suler // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from: http://www.rider.edu/users/suler/psycyber/getneed.html
  8. Wolakm J., Mitchell K., Finkelhor D. Escapism or co-operation? Descriptions of teenagers, forming mutual relations in the Internet [Electronic resource] / J. Wolakm, K. Mitchell, D. Finkelhor // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from: http://psynet.carfax.ru/abst.htm
  9. Young K.S., Rodgers R. C. The Relationship Between Depression and Internet Addiction [Electronic resource] / K.S.Young, R. C. Rodgers // – [Cited 2010, 8 Dec.]. – Available from: http://www.netaddiction.com/articles/cyberpsychology.htm

 

 

У статті проаналізовано вікові особливості сенсожиттєвих орієнтацій схильних до Інтернет-залежності осіб. Показано, що схильним до Інтернет-залежності притаманно не замислюватись про майбутнє та не визначатись із цілями у житті. Встановлено, що особливості сенсожиттєвих орієнтацій користувачів Інтернету на етапі ранньої дорослості є передумовами схильності до Інтернет-залежності

 

Ключові слова: Інтернет-залежність, сенсожиттєві орієнтації, вікові особливості, патологічне використання Інтернету.

 

The article analyzes purposes in life of prone to Internet addiction people. Prone to Internet addiction are inherent not to think about the future and not determined by the goals in life. Determined that particular sense of life orientations of Internet users at the stage of early adulthood is a prerequisite for susceptibility to Internet addiction
Keywords: Internet addiction, purpose in life, pathological Internet use.