Інтернет-залежність як предмет психологічного дослідження / Христина Турецька // Вісник Львівського університету. – Львів, 2007. – Вип. 10. – С. 365–375.

Здійснено аналіз основних підходів до феномену Інтернет-аддикції. Розглянуто критерії та симптоми даного виду залежності. Виділено три групи чинників Інтернет-аддикції: характеристики соціальної ситуації, характеристики можливостей віртуального середовища, та психологічні особливості Інтернет-аддиктів.

 

Ключові слова: патологічне використання комп’ютера, Інтернет-аддикція, розлад імпульс-контролю, “синдром відмови”.

 

Однією з визначальних ознак сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій і систем телекомунікацій. Так, Всесвітньою мережею Інтернет в Україні у 2003 р. активно користувались 2,5% населення, причому щомісячний приріст користувачів склав приблизно 10%, за рік їхнє число збільшилось в 2,7 рази.

Можна говорити про те, що за останні роки в цій області відбувся якісний стрибок. В результаті, на сьогоднішній день можна констатувати, що Інтернет перестав бути просто системою зберігання й передачі надвеликих обсягів інформації й став новим шаром нашої повсякденної реальності й сферою життєдіяльності величезної кількості людей. В результаті цього, в користувачів комп’ютерних мереж виникає цілий ряд психологічних феноменів – інтересів, мотивів, цілей, потреб, установок, а також форм психологічної й соціальної активності, безпосередньо пов’язаних із цим новим середовищем. Серед таких феноменів усе більшої актуальності та занепокоєння з боку спеціалістів набуває проблема патологічного використання Інтернет. Мова йде про так-звану “Інтернет-залежність” (синоніми: Інтернет-аддикція, віртуальна аддикція). Попри те, що дана проблема окреслена та існує вже на протязі достатнього проміжку часу, на сьогоднішній день все ще не розроблена чітка та загальноприйнята система критеріїв даної аддикції. Також, більшість авторів у розгляді проблеми чинників Інтернет-аддикції зосереджуються лише на характеристиках віртуального середовища (А. Мінаков, Л. Пєрєгожин, В. Бурова) або ж психологічних особливостях самих аддиктів (А.Ф. Шайдуліна, Е.В. Губенко), комплексний ж розгляд як зовнішніх так і внутрішніх детермінант даної аддикції здійснено переважно у роботах зарубіжних авторів (K. Young, R. Rodgers ).

Завданням даної роботи є здійснити огляд основних підходів до феномену Інтернет-аддикції; охарактеризувати критерії Інтернет-аддикції а також проаналізувати чинники Інтернет-аддикції.

Дослідження технологічної аддикції і залежності від комп’ютера ведуться вже з початку 90-их років. Проте, сам термін “Інтернет-залежність” запропонував психолог А. Голдберг [13] у 1995 році для опису патологічного потягу до використання Інтернет. Діагностичні критерії розладу в цілому відповідають критеріям DSM-IV для нехімічних залежностей:

1)      використання комп’ютера викликає дистресс;

2)      використання комп’ютера заподіює шкоду фізичному, психологічному, міжособистісному, сімейному, економічному чи соціальному статусу.

В іншій роботі Голдберг характеризує Інтернет-аддикцію як таку, що має згубний вплив на побутову, навчальну, соціальну, професійну, сімейну, фінансову чи психологічну сфери діяльності. Голдберг схильний використовувати термін “патологічне використання комп’ютера” (PCU – pathological computer use).

М. Орзак [14] виділила психологічні і фізіологічні симптоми, характерні для PCU. До психологічних вона віднесла хороше самопочуття або ейфорію за комп’ютером, неможливість зупинитися, збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером, занедбання родинних та дружніх обов’язків, відчуття порожнечі, депресії, роздратування поза комп’ютером, приховування правди від роботодавців або членів сім’ї про свою діяльність за комп’ютером, проблеми з роботою чи навчанням. До фізіологічних – синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, пов’язана з тривалою перенапругою м’язів), сухість в очах, головні болі за типом мігрені, болі в спині, нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі, занедбання особистої гігієни, розлади сну, зміна режиму сну.

В даний час PCU вживається для більш широкої категорії розладів, а термін “Інтернет-залежність” використовується для позначення патологічного використання комп’ютера для залучення в соціальні взаємодії.

Власне діагноз “Інтернет-залежність” часто ускладнюється тим, що критерії, які ввів Голдберг не є загальноприйнятими та перерахованими в Діагностичному і Статистичному Керівництві Психічних Розладів DSM. З усіх діагнозів, що розглядаються в DSM-IV, азартні ігри (Pathological Gambling) розглядаються як найбільш близькі до Інтернет-аддикції. За допомогою використання характеристик азартних ігор як моделі, Інтернет-аддикція може бути визначений як розлад імпульс-контролю (impulse-control disorder), що не викликає інтокскації.

К. Янг у 1996 році розробила коротку анкету, яка, модифікувавши критерії для гемблінгу, давала можливість виявити Інтернет-аддикцію [17]. Запитання анкети стосуються основних симптомів Інтернет-залежності, а саме – покращення настрою внаслідок Інтернет-активності; потреби проводити в Інтернет все більше часу; фізичних, соціальних, професійних чи психологічних проблеми, що викликаються його використанням; невдалих спроб контролювати Інтернет-активність та “синдрому відмови”.

В ході подальших досліджень Янг виділила чотири симптоми Інтернет–залежності [17]: нав’язливе бажання перевірити e-mail, постійне очікування наступного виходу в Інтернет, скарги навколишніх на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернет, скарги навколишніх на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.

Більш розгорнуту систему критеріїв наводить А. Голдберг На його думку, можна констатувати Інтернет-залежність у разі наявності більш ніж трьох симптомів із наступних:

-        Толерантність. Кількість часу, яку потрібно провести в Інтернет, щоб досягти задоволення, помітно зростає, якщо людина не збільшує кількість часу, яку вона проводить в Інтернет, то ефект помітно знижується.

-        “Синдром відмови” характеризується двома або більше з наступних симптомів (розвиваються протягом періоду часу від декількох днів до місяця): психомоторне порушення; тривога; нав’язливі міркування про те, що зараз відбувається в Інтернет; фантазії про Інтернет; довільні чи мимовільні рухи пальцями, що нагадують друкування на клавіатурі. Використання Інтернет дозволяє уникнути симптомів “синдрому відмови”.

-        Інтернет часто використовується протягом більшої кількості часу або частіше, ніж було задумано.

-        Існують постійне бажання чи безуспішні спроби припинити або почати контролювати використання Інтернет.

-        Величезна кількість часу витрачається на діяльність, пов’язану з використанням Інтернет (покупку книг про Інтернет, пошук нових броузеров, пошук провайдерів, організація знайдених в Інтернет файлів).

-        Значима соціальна, професійна діяльність, відпочинок припиняються або редукуються в зв’язку з використанням Інтернет.

-        Використання Інтернет продовжується, незважаючи на знання про наявні періодичні чи постійні фізичні, соціальні, професійні чи психологічні проблеми, що викликаються його використанням (недосипання, сімейні (подружні) проблеми, запізнення на призначені на ранок зустрічі, занедбання професійних обов’язків) [13].

Варто відзначити, що на даний час досить добре вивчені довгострокові наслідки залежності від алкоголю або наркотиків, а от стосовно залежності від Інтернет, то ця проблематика практично не розроблена. На Інтернет-залежність не поширюються закономірності формування залежностей, виведені на підставі спостережень за курцями, наркоманами, алкоголіками чи патологічними гравцями: якщо для формування традиційних видів залежностей вимагаються роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується – 25% опитаних К. Янг аддиктів узалежнились протягом півроку після початку роботи в Інтернет, 58% – протягом другого півріччя, а 17% – через рік.

Серед досліджень, присвячених аналізу характеристик Інтернет-середовища в якості чинників Інтернет-залежності, виділяють роботи А. Мінакова, В. Бурової, К. Янг.

А. Мінаков [8] розглядає Інтернет як новий шар реальності, що характеризується набагато меншою жорсткістю бар’єрів і обмежень та допускає набагато більший ступінь свободи для своїх “мешканців”. Також його особливістю є міфологічність – Інтернет нагадує чарівну казку, у якій “користувач” має надприродні можливості, на відміну від реального життя. Ці властивості віртуального середовища сприяють значній регресії користувачів, в чому криється секрет його надзвичайної привабливості.

В. Бурова [3] розглядає Інтернет-залежність як засіб відходу від реальності, виділяючи в якості її чинників:

-        можливість анонімних соціальних інтеракцій (тут особливе значення має почуття безпеки при здійсненні інтеракцій, включаючи використання електронної пошти, чатів, ICQ і т.п);

-         можливість реалізації фантазій зі зворотним зв’язком (у тому числі можливість створювати нові образи “Я”; реалізація фантазій, що неможливо здійснити звичайному світі, наприклад, кіберсекс, рольові ігри в чатах і т.д.);

-        надзвичайно велика можливість пошуку нового співрозмовника, що відповідає практично будь-яким критеріям (тут важливо відзначити, що немає необхідності утримувати увагу одного співрозмовника – тому що в будь-який момент можна знайти нового);

-        необмежений доступ до інформації (“інформаційний вампіризм”) (займає останнє місце в списку, так як небезпека стати залежним від Інтернет підстерігає тих, для кого комп’ютерні мережі виявляються, ледве чи не а іноді і єдиним засобом спілкування).

К. Янг було виявлено, що аддикти найчастіше використовують чати – 37 %, MUDs (мережеві ігри) – 28 %, телеконференції 15 %, E-mail – 13 %,інформаційні протоколи (ftp, gopher) – 2%. Тобто, найменш пов’язані з Інтернет-залежністю інформаційні протоколи, а найбільш пов’язані – інтерактивні аспекти Інтернету. Щодо того, що найбільш приваблює їх в віртуальному середовищі, 86 % Інтернет-залежних назвали анонімність, 63% – доступність, 58 % – безпеку і 37% – простоту використання. В ході подальшого пошуку потенційних пояснень патологічного використання Інтернет виявлено чотири основних чинники Інтернет-залежності, які було виділено на основі контент-аналізу [18]:

1) Соціальна підтримка. Люди, що часто зустрічаються в певному віртуальному середовищі, наприклад, чаті чи форумі створюють віртуальне співтовариство. Як і в кожної групи, у такого співтовариства є власні правила та ритуали, мова та ін., і його члени пристосовуються до правил цієї групи. Незважаючи на те, що така комунікація залишається як-правило текстовою, обмін словами має глибоке емоційне забарвлення. Особисті межі є дуже хиткими, так як у віртуальному просторі не діють правила хорошого тону і при першій нагоді запитують про вік, подружній стан та інші особисті подробиці. Це дає можливість дуже швидко перейти до близького, інтимного спілкування. Також залучення у віртуальну спільноту завдяки її підтримці та водночас анонімності також дозволяє з меншим ризиком обговорювати контроверсійні теми – релігію, сексуальні стосунки та ін. Водночас, через збільшення дистанційованості між людьми зростає потреба у соціальному прийнятті та підтримці, яку може дати віртуальна спільнота. Потреба в соціальній підтримці може бути найбільш високою в сучасному суспільстві в зв’язку з дезінтеграцією традиційних заснованих на спільності форм сусідства і зростання кількості розлучень і змін місця проживання.

2) Сексуальна реалізація. Янг виділяє три базові причини сексуальної Інтернет-залежності: Доступність порнографічних серверів і кімнат спілкування на сексуальні теми є важливою частиною проблеми. Контроль – віртуальний секс пропонує анонімну обстановку, що дозволяє відмовитися від повсякденних способів сексуального спілкування й спробувати виявити свої приховані фантазії, без страху бути покараними. У будь-який час дня й ночі користувач у віртуальному просторі може відшукати бажаного партнера й спробувати реалізувати з ним будь-які фантазії, які він тільки може уявити. Нецензуроване сексуальне розмаїття віртуального простору дає людям можливість одержати задоволення й досліджувати свої фантазії. Воно викликає почуття контролю над змістом, тоном і характером сексуальних експериментів. Збудження пов’язане з можливістю вільно досліджувати людську сексуальність у віртуальному просторі. Інтерактивність віртуального сексу дозволяє людям відчувати, що інші зауважують їхню сексуальність. Наприклад, неприваблива в реальному житті жінка раптом відчуває, що її бажає багато віртуальних партнерів, або невпевнений чоловік перетворюється в гарячого віртуального коханця.

3) Конструювання ідентичності. У реальності соціально–економічний статус, стать, вік і раса відіграють роль у конструюванні ідентичності, на якій ґрунтується міжособистісне спілкування. У віртуальності всі ці параметри відходять на другий план, і всі користувачі стають рівними. В результаті відсутності соціальної ідентичності on-line стає можливим створення віртуальної особистості.

4) Відв’язаність особистості. Згідно психоаналітичної теорії, пригнічені (витіснені) бажання, потреби містяться в несвідомому і можуть проявитись у снах або обмовках. Віртуальна реальність, завдяки її анонімності та деякій схожості з реальністю сну, відкриває новий простір для їх реалізації. Пригнічені частини психіки можуть проявитись у різний спосіб – сором’язливі стають нахабними, пасивні, м’які – агресивними.

Окрім певних характеристик самого віртуального середовища, виділено ще цілий ряд психологічних характеристик особистості, що спричиняють або ж пов’язані з Інтернет-аддикцією.

К. Янг та Р. Роджерс [20] в ході опитування 312 респондентів встановили зв’язок Інтернет-залежності з депресією. Дану кореляцію автори пояснюють тим, що для осіб з депресивними розладами, що характеризуються низькою самооцінкою та страхом бути відкинутим, дуже важливе прийняття інших, тому труднощі в міжособистісному спілкуванні вони можуть компенсувати завдяки віртуальній підтримці

А. Шайдуліна [7] розглядає Інтернет-залежність як нову форма аддиктивної поведінки підлітків, наводячи деякі особливості підлітків з Інтернет-залежністю – дисгармонія функціонування емоційної сфери, що проявляється в нездатності до чіткої диференціації своїх почуттів, неможливості спонтанно відреагувати їх у комунікативних ситуаціях; тенденція до соціальної ізоляції.

В дослідженні Е. Губенко [7] акцентується увага на труднощі міжособистісного спілкування Інтернет-адиктів. Виявлено що аддикти характеризуються нижчим рівнем впевненості в собі та сміливості у соціальних контактах.

Дж. Волам та К. Мітчел [16], досліджуючи поведінку підлітків в Інтернет встановили, що дівчатка з високим рівнем тривожності або у конфлікті з батьками з більшою ймовірністю встановлювали близькі стосунки з іншими Інтернет-користувачами. Це стосується й тих хлопців, у яких спостерігалися відсутність взаєморозуміння в родині або більше високий у порівнянні з іншими рівень тривожності.

В. Посохова, досліджуючи особливості життєвого планування Інтернет-залежної молоді, дійшла до висновку, що у схильних до Інтернет-аддикції молодих людей спостерігається фактичний брак тенденції до планування власного майбутнього: “Через надмірну захопленість Інтернетом особистість утрачає контроль над процесами, що відбуваються, виникає так-зване розмивання кордонів віртуального і реального світів. Має місце фактичне виключення з планів таких сфер життя людини, як інтимно-особистісні стосунки і професійна спрямованість” [10, c.156].

Психіатрами Н. Шапіро, Т. Голдсміт, П. Кек та ін. [15] було виявлено, що 100% усіх досліджуваних з “проблематичним” використанням Інтернет – таким що є неконтрольованим, забирає багато часу і приводить до соціальних, професійних або фінансових труднощів, відповідають критеріям DSM-IV, пропонованим для розладу імпульс-контролю (ICD). Крім “проблематичного” використання Інтернет, у всіх досліджуваних виявлено принаймні один хронічний діагноз першої категорії DSM-IV; в 14 виявлено хронічний діагноз біполярного розладу, причому в 12 з них – біполярний розлад першої категорії.

Тобто, в дослідженнях багатьох авторів Інтернет-залежні постають тривожними, депресивними, несміливими в соціальних контактах; проте деякі дослідники (Дж. Грінфілд, М. Гріффітс, Дж. Сулер) вважають, що їхніми визначальними характеристиками є високий рівень абстрактного мислення, індивідуалізм, готовність задовольнятися опосередкованими контактами з іншими, не схильність до конформізму, вони відчувають себе “піонерами” на “незвіданій території”. Здатність постійно поповнювати знання й освоювати нові види діяльності – джерело їхньої самоповаги [цит. за Войкунскім А.Є.].

Аналіз розглянутих вище досліджень дозволяє зробити висновок, що залежність від Інтернет або Інтернет-аддикція – реально існуючий феномен. Проте, більшість авторів вважають, що наявних на даний час емпіричних даних ще недостатньо для розгляду її як захворювання. Часто за проявами залежності від Інтернет приховуються інші аддикції або вона виступає в якості вторинного симптому інших відхилень.

Важливо є також зосередити увагу, на тому, що чинники Інтернет-аддикції повинні розглядатись принаймні в трьох основних “вимірах” (аспектах): характеристики соціальної ситуації, характеристики можливостей віртуального середовища, та психологічні особливості Інтернет-аддиктів.

Табл.1

Варто відзначити, що на сьогоднішній день все ще не розроблена чітка та загальноприйнята система критеріїв даної аддикції та практично не вивчені довгострокові наслідки залежності від Інтернет. Проте, зважаючи на періодичні чи постійні фізичні, соціальні, професійні чи психологічні проблеми, що викликаються даним типом аддикції, Інтернет-залежні потребують кваліфікованої психотерапевтичної допомоги.

 

Література:

  1. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Bойскунский А.Е. Мотивация пользователей интернета http://www.follow.ru/catalog/8
  2. Астафьев В.А. Индивидуально-психологические особенности пользователей сети Інтернет. Конференция “Психология XXI века”. Секция: “Психология общества”. http://psynet.carfax.ru/texts/astaf3.htm
  3. 3.     Бурова В.А. Социально-психологические аспекты Інтернет-зависимости http://user.lvs.ru/vita
  4. Войскунский А.Е. Исследования Интернета в психологи http://psynet.carfax.ru/texts/voysk1.htm
  5. Войскунский А.Е. Зависимость от Интернета: актуальная проблема. Конференция на портале “Аудиториум”. “Социальные и психологические последствия применения информационных технологий”. Секция 6. Интернет-зависимость: домыслы и правда http://psynet.carfax.ru/texts/voysk8.htm
  6. Войскунский А.Е. Психологические исследования феномена интернет-аддикции http://psynet.carfax.ru/texts/voysk4.htm
  7. Губенко Э.В. Психологические аспекты интернет-аддикции: Интернет-аддикция и трудности межличностного общения http://psynet.carfax.ru/texts/gubenko.htm
  8. Минаков А.В. Некоторые психологические свойства и особенности Інтернет как нового слоя реальности http://www.vspu.ac.ru/vip/index.html
  9. Пережогин Л.О. Интернет-аддикция в подростковой среде www.rusmedserv.com/psychsex

10. Посохова В. Особливості життєвого планування Інтернет-залежної молоді // Психологічні перспективи.–2004.–Вип.6.–С.150-157.

11. Чеботарева Н.Д. Интернет-форум как виртуальный аналог психодинамической группы http://psynet.carfax.ru/texts/chebot.htm

12. Шевченко И. Некоторые психологические особенности общения посредством Internet. http://www.flogiston.ru.

13. Goldberg I. Internet Addictive Disorder http://www.psycom.net/iadcriteria.html

14. Orzack M.H. Computer Addiction Services http://www.computeraddiction.com/

15. Shapiro N. A., Goldsmit T. D., Kek P. E. Psychiatric Description of “problematic” Users of the Internet // Journal of Affective Disorders.–2000.–No.57.–P.267-272.

16. Wolakm J., Mitchell K., Finkelhor D. Escapism or co-operation? Descriptions of teenagers, forming mutual relations in the Internet http://psynet.carfax.ru/abst.htm

17. Young K.S. Internet Addiction: Symptoms, Evaluation, And Treatment http://www.netaddiction.com/articles/symptoms.htm

18. Young K.S. What Makes the Internet Addictive: Potential Explanations for Pathological Internet Use http://www.netaddiction.com/articles/habitforming.htm

19. Young K.S., Rodgers R. C. Internet Addiction: Personality Traits Associated with Its Development http://www.netaddiction.com/articles/personality_correlates.htm

Young K.S., Rodgers R. C. The Relationship Between Depression and Internet Addiction http://www.netaddiction.com/articles/cyberpsychology.htm